To tylko 30 dni? \ Це лише 30 днів?

З нового року набули чинності кілька змін, про які повинні пам'ятати не тільки роботодавці, але й українці.
Перш за все, відтепер є два шляхи працевлаштування іноземців - це дозвіл на роботу на 180 днів та дозвіл на сезонну роботу в сільському господарстві, садівництві та туризмі який буде дійсний протягом 9 місяців. Згідно із новими правилами, вони видаються на підставі заяви роботодавця про намір доручити працю іноземцю
Також зросли ставки. Мінімальна заробітна плата: 2 100 злотих на людину і 13,70 злотих брутто за годину роботи.
На жаль, найняти працівника з України та підписати з ним контракт не так просто. По-перше, роботодавець повинен отримати дозвіл на роботу. У 2017 році такий документ можна було оформити дуже швидко і безкоштовно.
Зараз роботодавець повинен сплатити символічну плату в розмірі 30 злотих і час очікування на документ від 7 до 30 днів.
А як підраховується час розгляду справи? Наприклад, роботодавець, подав заяву 2 травня, але 10 травня він доніс ще одну довідку. Тобто 30 днів ми підраховуємо з 01 чи від 10 травня?
Якщо роботодавець, подав заяву, а в управління праці попросили його долучити ще одну необхідну для розгляду справи довідку і до 7 днів він це зробив – 30 днів ми рахуємо від 2 травня. Якщо ж роботодавець не зміг долучити необхідні документи у визначений час, його дана заяви буде вже від 10 травня і саме від цього дня ми підраховуємо 30 днів.
Такі зміни змушують хвилюватись не лише роботодавців, але й працівників з України.
Наталя приїхала до Польщі зі своїми друзями на підставі біометричного паспорта. Вона знайшла роботодавця без будь-яких проблем, він зробив ксерокопії паспорта і повідомив, що за 2-3 тижні він запрошує дівчат на роботу і готовий підписати з ними контракт. Після такої розмови дівчата попрощалися з майбутнім роботодавцем.
Власники фірм переконують, такий час очікування -це не їх провина, а вимоги закону. У 2018 році працевлаштовувати нелегально небезпечно, адже штрафи надзвичайно великі.
Українці теж вражені. Очікування на запрошення- це не лише розхитані нерви, але й кошти (житло і харчування)
Що робити?
Тут ми маємо кілька варіантів:
1. Чекати та втрачати кошти, а також дні (перебування на підставі біометричного паспорта - 90 днів та витрати обіди, житло);
2.  Повернутись в Україну і чекати на інформацію від роботодавця, що «запрошення» готове (поїхати на біометричному паспорті)
3.  Уузгодити з роботодавцем, що ви зробите візу на 180 днів («запрошення» на роботу роботодавець надішле поштою)
Деякі люди ризикують і продовжують шукати роботу без документів, часто працюють нелегально, але такі кроки часто закінчуються депортацією.

 

Od nowego roku w życie weszło kilka zmian, o których powinni pamiętać pracodawcy.
Przede wszystkim od 1 obowiązują dwie ścieżki zatrudnienia cudzoziemców: dotychczasowa procedura oświadczeniowa, która pozwala pracować w Polsce legalnie przez 6 miesięcy w ciągu roku, oraz nowe zezwolenie na pracę sezonową w rolnictwie, ogrodnictwie i turystyce, które będzie ważne przez 9 miesięcy.
Urosły też stawki. Płaca minimalna: 2100 zł brutto na etacie i 13,70 zł brutto za godzinę pracy.
Niestety zatrudnić pracownika z Ukrainy i podpisać z nim umowę nie jest takie proste. Najpierw pracodawca musi zdobyć oświadczenie o zamiarze powierzenia pracy cudzoziemcowi. W 2017 roku taki dokument można było załatwić od ręki lub w kilka dni i bezpłatnie.
Teraz pracodawca będzie musiał wnieść symboliczną opłatę w wysokości 30 zł i czas oczekiwania od 7 do 30 dni.
Jak liczyć termin rozpatrzenia sprawy od dnia złożenia kompletnego wniosku? Czy pracodawca, który złożył wniosek 2 maja, ale uzupełnił dokumenty 10 maja – to liczymy 30 dni od 02 czy od 10 maja?
Jeżeli pracodawca złożył wniosek – niezawierający wszystkich wymaganych informacji lub załączników, organ prowadzący postępowanie powinien wezwać go do uzupełnienia braków formalnych, wyznaczając termin nie krótszy niż 7 dni. Jeżeli braki zostały usunięte w wyznaczonym terminie, sprawę uważa się za wszczętą w dniu złożenia wniosku. Jeżeli braki zostały uzupełnione po terminie, a wniosek nie został jeszcze pozostawiony bez rozpoznania, sprawa ulega wszczęciu w dniu uzupełnienia wniosku i od tego dnia liczy się termin jej załatwienia.
Takie zmiany powodują stres nie tylko u pracodawców, ale również w pracowników z Ukrainy.
Natalia przyjechała do Polski z koleżankami na podstawie paszportu biometrycznego. Bez kłopotów znalazła pracodawcę, ten zrobił ksero paszportu, złożył wniosek i poinformował, że dziewczyny za 2-3 tygodnia mogą podjąć legalną pracę. Po takiej rozmowie pracownicy zrezygnowali z pracy.
Jak mówią pracodawcy, to nie jest ich wina, że tak wygląda procedura zatrudnienia, ale zatrudniać na „czarno” i zapłacić mandat nikt nie chce.
Ukraińcy zaskoczeni, bo kilkanaście dni oczekiwania na oświadczenie wiążą się z kosztami.
Co robić?
Tutaj mamy kilka opcji:
1. Сzekać i stracić dni pobytu (na paszporcie biometrycznym to 90 dni) oraz koszty (obiady, mieszkanie)
2.  Wyjechać i wrócić, kiedy zaproszenie będzie gotowe (na paszporcie biometrycznym)
3. Umówić się z pracodawcą, że zrobisz wizę na 180 dni (Oświadczenie pracodawca wyśle pocztą)
Niektóre osoby ryzykują i zostają w celu poszukiwania pracy bez dokumentów, ale często taki pomyśl, kończy się deportacją.

U.W/У.В